Головна » 2010 » Жовтень » 11 » КВН як робота і спосіб життя
18:57
КВН як робота і спосіб життя
«До клубу йде активна молодь — яскраві особистості, котрі прагнуть реалізувати себе»
Відверто про КВН у розмові з Сергієм Денисенко

КВН по праву вважається одним із найпопулярніших молодіжних рухів в Україні та за її межами. КВН люблять, КВН дивляться, у КВН грають. І зі сторони, із глядацького залу, все виглядає веселим, легким і простим. На теми «Що таке КВН» і «Роль КВН у житті сучасної молоді» написано чимало. Ще більше слів сказано з приводу кожної гри або фестивалю. Напевно, мало хто замислювався над тим, а що ж таке бути КВНщиком, як це взагалі? На це та інші питання «Закарпатка» попросила відповісти КВНщика, голову правління та головного редактора Закарпатської ліги Сергія Денисенка.

— Почнемо з обов’язкової банальщини: як Ви потрапили у КВН?
—    Напевно так, як і всі. Друзі покликали, я прийшов, подивився, сподобалось, почав грати. При чому, на першій свої КВНівській грі я був лише в якості глядача, а вже потім пішло-поїхало: сценарії, репетиції, виступи… Планів грати постійно спершу не було. Але я втягнувся. Згодом ідея шкільного КВНу на Закарпатті. От і пішов керівником команди в Ужгородську ЗОШ №3.
—    Гумор — це Ваша робота. Цей факт якось відображається на почутті гумору в повсякденні?
—    Тобто, чи є у мене почуття гумору? Не знаю. (усміхається) А якщо серйозно, то я завжди згадую випадок, який трапився з моїм другом, з яким ми грали в одній команді. Так от. Він працював аніматором на базі відпочинку. Якось ввечері, після роботи, відпочивали групою людей, серед яких був і охоронець цієї бази. Між ними зав’язався діалог: «- Сашко, ти ж КВНщик, пожартуй про щось…- Ваню, а ти ж охоронець, ану поохороняй щось тут». Тільки гумору для вирішення проблем мало.
—    А були моменти, коли хотілося все покинути?
—    Я консерватор. Моменти, коли хочеться піти, бувають, але це радше емоції. Десь щось не вийшло так, як хотілося, й думаєш: «Боже мій, навіщо я це все роблю? Краще б пішов десь на завод та джгути в’язав». У мене подібне трапляється дуже рідко, на емоційно-запальному рівні, і дуже швидко минає.


«КВНщик: що в імені тобі моєму?»
—    КВНщиками народжуються чи стають ними?
—    На це запитання немає однозначної відповіді. Тут як і у будь-якій іншій справі. Наприклад, про когось скажуть просто перукар, а про іншого — перукар від Бога. У КВНі є багато талановитої молоді. Хтось приходить і йде, а деякі залишаються надовго. Є яскраві особистості, які запам’ятовуються. Це дуже різнопланова гра: одні — чудові актори, інші — не менш талановиті автори, а треті — лідери, без яких не існує жодної команди. Є багато людських якостей, які КВН допомагає розвивати і розкривати повною мірою.
—    Сергію, що на вашу думку означає фраза «бути КВНщиком»?
—    Для мене це вже стабільний стан протягом багатьох років. Я не відчуваю якоїсь унікальності. Це образ життя та вид діяльності, який я для себе обрав. Загалом, КВНщики теж різні. Хтось ставить собі за мету стати популярним, щоб по телевізору показували. А от у мене ніколи не було чемпіонських амбіцій. Тобто, не було мрії про славу як таку. Чогось на кшталт: «Давайте візьмемо участь у Вищій Лізі, ми все виграємо і нас впізнаватимуть на вулицях», не бувало. Можливо, це і не дуже добре. Деякі цим живуть. КВН — це виступи на сцені і спорт, де спортивна складова дуже важлива. Для більшості КВН — це захоплення студентських років. Коли починається п’ятий курс, дипломка, сім’я, робота, про КВН забувають. Пізніше приходять на ігри, пустять ностальгійну сльозу і знову повертаються до запланованого життя. Для них КВН — лише епізод з біографії.

Складові успіху команди КВН: про авторів, акторів та фронтменів.
—    Сергію, Хто важливіший в команді: актор чи автор?
—    Я скажу автор. Актор в КВНі — поняття дуже умовне. Кожен, хто виступає на сцені уже актор. У когось виходить краще, у когось гірше. Це вже інші проблеми. Але КВН — це передусім гумор, жарти. Якщо сценарій пустий, акторам (навіть найкращим) не буде що грати. А коли ж програма якісно написана, сама по собі смішна — тут уже й акторському таланту є де розвернутися. Як хороший актор може витягти не дуже сильний сценарій, так само поганий виконавець спроможний поховати найкращі задумки. Зрозуміло, що в ідеалі все має бути гармонійним та урівноваженим.
—    Що потрібно для того, щоб згуртувати КВН-колектив?
—    В команді повинна бути здорова творча атмосфера. Тобто, це має бути колектив друзів-товаришів. Котрі не тільки виступають разом на сцені, а й гуртом проводять вільний час, дружать, спілкуються, мають спільні інтереси (окрім КВНу). Неможливо творити що-небудь позитивне, веселе та цікаве, якщо в команді немає нормальних людських стосунків.
—    На вашу думку, наскільки вагома роль фронтмена у КВН-колективі?
—    У кожній команді повинен бути лідер, людина, яка веде за собою. І мова йде не тільки про КВН, а про будь-яку діяльність. У кожній зграї є вожак, авторитет, на який рівняються інші. Це дуже важливо.

Про Закарпатську лігу КВН: труднощі, перемоги й фаворити
—    Ви організатор і редактор Закарпатської ліги КВН. Які є труднощі в роботі?
—    Перш за все — відповідальність за велику машину Закарпатського КВН: від організації, спонсорів, залу, квитків до команд, виступів та вболівальників. Саме на мені відповідальність за проведення масового заходу. Багато організаційних моментів рутинні, але не менш важливі. Наприклад, домовитись про оренду залу, добре озвучити ігри (від мікрофонів до звукозаписів), виготовити та розклеїти афіші, провести роботу з учасниками… Без усього цього не може існувати жодна ліга. Зрозуміло, що я не роблю це все один. Мені допомагає велика кількість людей, включно з командами, їх керівниками та капітанами. І хоч основна відповідальність лежить на мені, ми разом намагаємося вирішити проблеми та подолати труднощі.
—    Сергію, а які проблеми розвитку Закарпатського КВНу?
—    Проблема одна — це лінь. 13 сезон, що нещодавно закінчився, дав нам цікаві результати. І в Чемпіонаті, і в Кубку перемогли команди дисципліновані й працьовиті. Багато з досвідчених колективів, у яких є титули, досягнення, вони хороші актори, автори, цікаві люди, думають, що до гри можна підготуватись за два-три дні. Раніше подібні номери проходили, але не тепер. Сьогодні з’явились команди, які працюють протягом тривалого часу і за тиждень-два до гри уже все написано, вони проводять серйозні репетиції щодня. І це дає результат. Тобто, колективи «зіркові й досвідчені» програють тим, хто більше працює над собою. Ніщо не перебуває у спокійному стані, все розвивається.
—    Що скажете про рівень місцевих команд?
—    У нас дуже рівна ліга. Не можна сказати, що зараз команди грають краще, ніж декілька років тому. Вони просто інші. Інший стиль та підхід, різні способи втілення ідей, більше використання техніки (відео часто присутнє у номерах команд). А рівень. Нова команда з’являється, починає грати, набирається досвіду, відповідно ставить собі планку. Завжди є команди яскравіші, але менш досвідчені, які за рік гратимуть краще за інших.
—    Хто ваші фаворити в Закарпатській лізі?
—    Я не можу однозначно відповісти на це запитання, бо люблю всі команди. Чемпіони ліги, команда «Не пара» — дуже цікавий колектив, неординарний тим, що вдвох змогли пройти через увесь сезон на високому рівні і у підсумку отримали перше місце. Хлопці, які перемогли у Кубку, інженери «От Фонаря» дуже мені подобаються. Працьовиті, цілеспрямовані, сильні. Минулого року стали чемпіонами, цього року володарями Кубку. Пишуть, намагаються вдосконалитись і отримують результат. «Foofick» — яскраві, чудові актори, талановиті хлопці, але постраждали через лінь. Трошки більше попрацювали б і, думаю, мали б усі шанси на перемогу. Команда «Молодости нашей» — самобутні, зі своїм стилем виконання, у 13 сезоні Чемпіонату зайняли третє місце. Дуже мені імпонують. Однак повторюсь, усі колективи для мене особливі та улюблені.

Про редактору і плагіат.
—    Редактор — це друг чи ворог для команди КВН?
—    Безумовно друг. Редактор — це передусім людина більш досвідчена. Тобто, той, хто зацікавлений в успішності виступів навіть більше, ніж команди. Ціль редактора — зробити КВН кращим, веселішим. Зрозуміло, що це не істина в останній інстанції. Редактура носить радше рекомендаційний характер. На телебаченні, де вимоги трохи жорсткіші, слово редактора — закон. У нас же це порада. Єдиний випадок, коли я категоричний, це зустріч з плагіатом. В КВНі новизна — це святе. Гумор має бути тільки «першої свіжості», ніяких запозичень. Команда і редактор роблять КВН кращим.
—    Сергію, Ви стикалися з плагіатом у лізі?
—    У кожній грі, безумовно. Цілеспрямовані крадіжки трапляються нечасто. Це може бути не плагіат у чистому вигляді, а якісь «стирені» елементи. А зазвичай все відбувається на підсвідомому рівні. Одні й ті ж жарти вигадуються вдруге, втретє і так далі. Це дуже просто, так звані «жарти на поверхні», усмішки, які ось вони: підійди та візьми. Хтось спонтанно вийшов на смішну ситуацію, а деякі сиділи, думали і «о, як же ми сміховинно придумали». Жарти бувають актуальними. До прикладу вийшла якась яскрава реклама. Оп, і всі взялися її переробляти. Дуже часто думають однаково. У нас був випадок, коли на тур приїхали дев’ять команд, із них у п’ятьох були однакові жарти.
—    Як же захистити свій матеріал від подальшого плагіату?
—    Одразу скажу: ніяк. КВН — це мистецтво прем’єри. В цьому його основна перевага і головне болюче місце. Чистий КВН: написали, провели репетицію, пожартували, виступили, пишемо далі, творимо нове. Люди з одного жарту двічі сміятися не будуть, тому так важливий постійний, безперервний процес творчості.
 
Останні акорди: КВН як спосіб життя.
—    Кажуть, що люди КВНу – народ особливий. Ви з цим згодні?
—    Кожна людина — індивідуальність, і всі ми особливі. Сказати, що люди, що грають у КВН чимось різняться… Напевно так. До клубу веселих і найкмітливіших йдуть найактивніші, яскраві особистості. Люди, які щось для себе шукають. Наприклад, для молодих осіб вийти на сцену й виступи перед заповненим залом — це вже досягнення. Для багатьох це нездоланний бар’єр.
—    Ще є твердження, що КВН — це діагноз, що КВН змінює життя…
—    Так можна сказати про будь-що. Комп’ютерні ігри — це діагноз, вони змінюють життя. Мильні бульбашки змінюють життя і це діагноз. Я не люблю, коли впадають у крайнощі, і не розумію категоричних висловлень. Що завгодно, доведене до фанатизму, може змінити життя. Люди, що захоплюються КВНом, грають у КВН, мають ті самі турботи у повсякденному житті. У них вистачає часу і на навчання, і на сцені пограти-пожартувати, і з друзями зустрітися. Говорити, що людина приходить у КВН і повністю у ньому розчиняється, не можна. Але те, що таке захоплення багато чого дає людині, — це факт.
—    І наостанок, що побажає КВНщик читачам?
—    Хотілося, щоб люди частіше усміхалися, отримували побільше позитивних емоцій, і навіть у наш нелегкий час знаходили час для жартів і сміху. Грайте в КВН, приходьте на КВН, будьте з нами!

Олександра АРТЮХІНА,
"Закарпатська правда"

Переглядів: 807 | | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
avatar
1
— Так можна сказати про будь-що. ???? lol
avatar
2
=:)))) Помоему интересное интервью получилось. Мне понравилось.
avatar
3
)))
avatar