Головна » 2015 » Квітень » 2 » "БезУмная Молодежь": КВН у нас просто вмирав
19:38
"БезУмная Молодежь": КВН у нас просто вмирав

У групі "Ліги Сміху  — Захід" опубліковано інтерв'ю з мукачівською командою "БезУмная молодёжь", яке ми пропонуємо вашій увазі.

В білій сорочці — Білак Рудольф. Він же Пухті. Він же Опо — тато закарпатською. Капітан, Конферанс. Рудольф — папік і рішало. Деколи за його вчинками і мудрими рішеннями є догадки, що він прожив багато життів. Найстарший член нашої команди. Автор. 

За годиниковою стрілкою: 
Деніщук Андрій. Він же Диня. Прес-секретар. Кількість прочитаних ним книг перевищує кількість прочитаних книг хлопців в сумі. Другий кит авторства в команді. 
Семенов Микита. Він же Сметана. Не закінчив інститут Поплавського у Києві і тепер живе з дівчиною і працює на ковбасному цеху. Являється одним з трьох китів багажу гумору. 
Червона сорочка: Поліванов Артем. Він же Полі. Артем ходив на танці в дитинстві, і саме він є душею команди.
Світло-коричнева сорочка: Симонян Артур. Вірменин. Розвинений спортивно. Найбільший акцент внутрішніх приколів адресується в його сторону. Має терпіння.
Коричнево-темна сорочка: Рябінін Анатолій. Він же Нігер. Голос команди. Шкідлива звичка — довго збирається.
Вище нього, звукач — Дрозд Валерій. Він же Валєрка. Як і більшість звукачів підробляв у клубі діджеєм. А зараз діджей на весіллях.
 

А тепер поговоримо з одним і членів команди — Андрієм. 

- Чому саме "Безумная молодёжь"? І якій самий "безумный" вчинок ваша команда або хтось з учасників команди робив?

Андрій. Багато назв передувало нашій основній. Ми були ще зовсім молоді, а безумні, навіть, сказав би, безбашені. На парах коли йшли відповідати старалися сконструювати свою відповідь так, щоб було смішно. Життя кожного члена нашої команди можна порівняти з молодіжним серіалом, комедійним, інколи з елементами трилера. Ми з тих людей, яким на старості буде, що згадати і не буде що дітям розказати. В принципі, ми всі адекватні, просто коли збираємося всі разом, тоді утворюється щось безумне. Такий заряд великого позитиву і драйву — між нами йде неофіційне змагання хто кого більше підколе. Але всі ми на одній хвилі ,адже ми є кращими друзями. І всі наші труднощі ми долаємо разом. 

- Але таке щось, щоб хтось голий бігав по місту у вас не було? 

Андрій. Було, що мєнти палили в трусах в центрі міста. І голий — було. Але в іншому місті. Не можу сказати, хто це був, бо він може піти в стриптизери, а він потрібен команді. 

- Чому ви вирішали поїхати на ЛС.Захід?

Андрій. По-перше, Ліга Сміху — це новий проект. Хотілося спробувати свої сили тут. КВН у нас просто вмирав і сенсу ми не бачили вже в ньому. Зараз нам дуже цікаво відчувати себе частинкою такого грандіозного проекту, хочемо пройти якомога далі, будемо прикладувати для цього всі свої сили. Чому саме Захід? У мене тут родичі, тому в разі чогось будемо мати опору. До речі, цього разу я з другом запізнилися на потяг, тому все таки прийшлося до них йти ,грошей було мало, а поїзда і сполучення хоча б до Львова потрібно було аж до наступного дня чекати. 

- Чудово. Тоді поговоримо трішки і про наше місто. Ви встигли щось побачити? Погуляти трішки містом? Що вам сподобалось і що, можливо, не сподобалось? 

Андрій. Як вже казав — у мене тут родичі. Перед поїздкою я розповідав хлопцям про місто. Нас вразило: дешеві ціни у кафе, в порівнянні з нашими, ніби в одній країні живемо, а по цінах приємно вражені були; МакДональдсом — саме через нього ми і запізнилися на поїзд; так як ми чоловіча команда — то і кількістю гарних дівчат. Але звісно на 3акарпатті вони теж красиві, навіть дуже. З того, що не сподобалося: транспортне сполучення з нашим містом. І погана погода, яка нас переслідувала останні два дня. А так все було на рівні, хорошому рівні!

- Ну і трішки про те заради чого ви сюди приїхали. Коли ви відправляли матеріал редакторам, то було хвилювання, що вам все виріжуть. Чи навпаки були впевнені у своїх силах? 

Андрій: Ми були впевнені в своїх силах. Наш ворог — це лінь. Якого ми обов'язково переможемо. Той, хто переміг лінь, досягне великих вершин. Задатки у нас хороші, ми це розуміємо,хоча ми дуже самокритичні. Пообіцяли собі, що ця 1/8 буде кращою, ніж наш виступ на фестивалі, а пацани слів на вітер не кидають. 

- Коли вже виступали, то ви слідкували за тренерами, чи вони підняли кульки, чи просто ні на що не звертали уваги? 

Андрій: Коли я грав мініатюру "на автовокзалі", то один з членів журі сказав: “Молодець”. Я по губам прочитав. Ну а далі все було в наших руках, впевненість додалась і понеслось. Старались вже від самого початку нашого виступу зарядити всіх своїм драйвом та енергією, яка була нам властива. 3вісно трішки втомились, адже виступали останніми, 2 години чекали свого виступу. Але результат є, і це добре. 

- Що можете розповісти про своїх тренерів? Вже знаєте, як їх будете використовувати? 

Андрій: Ми спілкувалися з ними, вони передали, що нами буде опікуватися Віктор Гевко (капітан “ВІП” Тернопіль). Ідей є багато. Але однієї конкретної поки немає. Дуже добре, що наш тренер має досвід виступів на сцені, харизматичний і зможе нам підказати і вказати на наші помилки. Ми раді вибором. 

- Ну я “ВІПів” знаю доволі давно. В них теж є люди, які гарно співають. Наприклад, Аркадій Войтюк. Але вашій команді він явно не знадобиться. Звідки у вас такі голоси? І чи почує їх ще наш глядач? 

Андрій: Хлопці змалечку співають в хорах. Є у нас в Мукачеві дуже відомий за межами нашого міста хор “Волонтир”, де вони співають. Вони побачили багато міст Європи — Вена, Рим, Будапешт. Толік, для прикладу, взагалі стає на шлях сольного виконавця, записує власні пісні і пише власну музику. Глядач неодмінно їх почує. До піци нашого виступу інгредієнтами будуть: спів, танці, наш закарпатський колорит та гумор. Ну і всіх нас об'єднує те, що вдома створили свою студію свят, вчилися в одному універі — і були на межі виключення. 

- Хто з команд вам запам'ятався? 

Андрій: “КБД” — жіночих конкурентних команд дуже мало. Раді, що додалася ще одна. Не раді,що вони з нами в одній грі. 
“Yes, we can”. Сподобався гумор, здивувалися їхньому вильоту в баттл. Добре, що пройшли далі. 
“Город Че” — безумовні фаворити Ліги. Ми ще були дітьми коли вони були відомі під іншою назвою “Вісбаден” і вже "розривали" зал. 
В принципі, всі приємно здивували. Тут є команди, з якими ми вже стикалися і дружимо: “Наш Формат”, “Без Мандата” ,”3агорецька Людимила Степанівна”. Ну і раз команди пройшли в сезон, всі вони є сильні і всіх очікують цікаві ігри. 

- Кому би ви хотіли подякувати за гру? Чи просто подякувати? І взагалі, що хотілось би сказати наостанок. Чому глядач має підтримувати саме вас у наступній грі? І чому тренери мають віддати голос саме за вас? 

Андрій: Подяка Андрію Вікторовичу Балозі і ректорату Мукачівського державного університету за те, що вірять у нас і хочуть, як і ми, зробити відомим наше місто. Всі ті, хто любить файні голоси, мають родичів на 3акарпатті, люблять наш край, всіх запрошуємо на нашу гру, де ви оберете собі фаворитів. Сподіваємося бути в їхньому числі. Вони за нас голоси, а ми їм — вина домашнього мукачівського. Ми їм — гумор, вони нам посмішки. Все файно і взаємопов'язано. Наостанок, Ліга Сміху — крутий проект, приходьте і ви не пожалкуєте!

Розмовляв Павло Велешко

Переглядів: 300 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar